Увага: Описані в цій статті правила оподаткування базуються на законопроєкті №10225-д, який наразі ухвалено лише в першому читанні. Поки закон не буде проголосований в цілому та підписаний Президентом, ці норми залишаються очікуваними змінами, а не діючими правилами.
Україна готується до переходу від «сірої зони» до чітких правил гри для власників цифрових активів. Розбираємо, які операції з криптовалютою планують оподатковувати, як має запрацювати пільгова ставка і які альтернативи існують для тих, хто не хоче фіксувати прибуток, якщо нові правила набудуть чинності.
Які операції з криптовалютою можуть оподатковуватись, а які — ні
Законопроєкт №10225-д, ухвалений Верховною Радою в першому читанні у вересні 2025 року (246 голосів «за»), пропонує запровадити спеціальний режим оподаткування віртуальних активів. Він має внести зміни до Податкового кодексу та оновити Закон «Про віртуальні активи» 2022 року, який так і не набрав чинності. Згідно з текстом проєкту, криптовалюта визнаватиметься рухомим майном, але не засобом платежу. Ключовий принцип, закладений авторами, простий — податкова подія виникатиме лише при конвертації у фіатні кошти.
Операції, які НЕ будуть оподатковуватися (згідно з проєктом):
- Зберігання монет на гаманці (Trust Wallet, Ledger, будь-який кастодіальний чи некастодіальний сервіс).
- Переказ криптовалюти між власними біржами та гаманцями.
- Обмін одного віртуального активу на інший (наприклад, BTC на USDT) без виведення у фіат.
- Дохід від продажу, що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати за рік.
Операції, які ОПОДАТКОВУВАТИМУТЬСЯ (створять податкову подію):
- Продаж криптовалюти за гривню, долар, євро чи будь-яку іншу фіатну валюту з виведенням на банківську картку або рахунок.
- Купівля реальних товарів чи послуг за крипту (по суті це обмін майна на товар, тобто відчуження активу).
- Отримання доходу від стейкінгу чи майнінгу при конвертації винагороди у фіат.
Базою оподаткування має стати інвестиційний прибуток — різниця між усіма доходами від продажу протягом року та документально підтвердженими витратами на придбання. Збитки пропонується дозволити переносити на наступні податкові періоди.
Якщо закон буде остаточно ухвалено, декларування доходів від операцій з віртуальними активами відбуватиметься щорічно. Текст самого законопроєкту наразі доступний у Законотворчій базі Верховної Ради на сайті itd.rada.gov.ua.
Як має працювати пільгова ставка 5%
Щоб стимулювати детінізацію крипторинку, держава пропонує перехідний період. Якщо законопроєкт підпишуть у поточній редакції, для віртуальних активів, придбаних до набрання чинності новим законом, при їхньому продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — лише 5% замість стандартних 18%. Обов’язок сплатити 5% військового збору зберігатиметься.
На практиці це означатиме, що у пільговий період загальне навантаження складе 10% (5% ПДФО + 5% військовий збір). Для порівняння — після завершення перехідного періоду стандартна ставка має зрости до 23% (18% ПДФО + 5% військовий збір). Фактично, перший рік дії закону може стати «вікном можливостей» для легалізації активів.
Власники, які раніше придбали криптовалюту, зможуть задекларувати свої активи та сплатити знижений податок без підтвердження витрат на первинну купівлю. Голова фінансового комітету Верховної Ради наголошував, що це стимулюватиме виведення крипти з тіні.
Важливий нюанс для інвесторів: якщо закон запрацює, будь-який продаж крипти за гривню автоматично створюватиме податкове зобов’язання. Це вже зараз змушує багатьох шукати альтернативний легальний механізм отримання фіатних коштів без фіксації прибутку.
Оскільки конвертація криптовалюти у фіат за новими правилами створюватиме податкову подію, фінансові консультанти звертають увагу на інструмент криптокредитування. Суть у тому, що ви отримуєте гривню на картку під заставу ваших цифрових активів, не продаючи їх.
Продажу немає — податок не нараховується. Дізнатися умови та оформити таку позику можна через спеціалізовані українські сервіси, наприклад: https://lovilave.com.ua/access/krypto-kredyt. Це дозволяє покрити поточні витрати, зберігши біткоїни або інші монети у портфелі.
Крипто-кредит як спосіб отримати кошти без продажу активів
Механіка криптокредитування побудована на принципі забезпечення. Ви заморожуєте певну суму в криптовалюті (найчастіше USDT або BTC) на смарт-контракті сервісу-кредитора. Натомість отримуєте гривню на банківську картку. Після повернення позики з відсотками ваші цифрові активи розблоковуються у повному обсязі.
Для позичальника це працює як заставний кредит, тільки роль забезпечення виконує криптовалюта, а не нерухомість чи автомобіль.
Переваги такого підходу відчутні: не перевіряється кредитна історія через УБКІ, не потрібно збирати довідки про доходи, а зарахування коштів відбувається практично миттєво. І головне — ви зберігаєте свої активи, не фіксуючи прибуток і (навіть у разі ухвалення нового податкового закону) не створюючи об’єкт оподаткування ПДФО.
Проте будь-який фінансовий інструмент має зворотний бік. Головний ризик криптокредитування пов’язаний з показником LTV (Loan-to-Value) — це співвідношення суми позики до вартості застави. Якщо ви заклали BTC на суму $10 000 і отримали кредит $5 000, ваш LTV складає 50%.
Ринок криптовалют волатильний. Якщо ціна заставної монети різко впаде, LTV зросте до критичного рівня, і сервіс надішле вимогу поповнити забезпечення (margin call).
Якщо позичальник не додає активи вчасно, запускається автоматична ліквідація застави — ваші монети продаються за ринковою ціною для погашення боргу.
Щоб мінімізувати цей ризик, досвідчені користувачі рекомендують тримати LTV не вище 50%, а також мати резервну криптовалюту для поповнення забезпечення у разі просідання ринку. Також варто обирати сервіси, що завчасно надсилають сповіщення при наближенні до порогу ліквідації.
