Скільки сплять короткосплячі люди – хто спить по 4 години на добу

Учені виявили, що деяким людям достатньо всього 4-6 годин сну, і вони не відчувають недосипу.

Деяким можна навіть не спати 8 годин / колаж УНІАН, фото ua.depositphotos.com

Більшість із нас ставиться до сну як до простої норми: потрібно обов’язково спати вісім годин щоночі, щоб потім не “вирубуватися”. Однак існує крихітна частина людей, які повністю порушують це правило.

Вони сплять лише по чотири-шість годин на добу і при цьому залишаються бадьорими і працездатними. Ба більше, у них не спостерігається когнітивних або медичних наслідків, зазвичай пов’язаних із хронічним недосипом, пише Forbes.

Таких людей вчені називають природними короткосплячими (Сімейний синдром природного короткого сну; Familial Natural Short Sleepers – FNSS). За останні 15 років генетики активно вивчали їх і з’ясували: тривалість сну справді “зашита” в роботу мозку. І саме тому потреба уві сні в різних людей не однакова.

Відео дня

Чи є синдром короткого сну генетичним

Двох десятиліть досліджень у генетиці людини та експериментів на тваринах достатньо, щоб побачити чітку закономірність. У 2009 році в журналі Science було опубліковано дослідження, яке довело: феномен FNSS реальний. І в низці сімей він викликаний рідкісними мутаціями в одному гені, що впливає на відомі механізми сну.

Перша виявлена мутація стосувалася гена DEC2 – у матері та доньки знайшли заміну однієї амінокислоти, і обидві спали значно менше за норму. Коли цю ж мутацію впровадили мишам і мухам, вони теж стали спати менше. І, крім того, переносили недосип набагато краще очікуваного. Ця робота 2009 року стала першою, яка показала, що поодинока мутація може скоротити потребу у сні у ссавців.

Важливо розуміти, що такі гени надзвичайно рідкісні. Їхню дію можна радше назвати “біологічною лазівкою” – вони знижують потребу уві сні без видимої шкоди, але не роблять людей супергероями, які взагалі не втомлюються.

Ба більше, 2019 року в журналі Neuron знайшли іншу мутацію – у гені ADRB1, що регулює роботу бета1-адренергічних рецепторів. Її виявили в сім’ї з трьох поколінь, де всі спали менше, ніж зазвичай. Миші з цією мутацією теж спали менше, а їхні системи неспання легше активувалися.

Третю мутацію було описано 2020 року в журналі Science Translational Medicine: вона торкнулася гена NPSR1, що кодує рецептор нейропептиду S, який безпосередньо бере участь у регуляції неспання.

Ці відкриття показують: існує кілька різних біологічних шляхів, що призводять до одного й того ж фенотипу – гарного самопочуття за малої кількості сну:

• регулятор циркадних ритмів (DEC2);
• рецептор нейромодуляторів (ADRB1);
• рецептор пептиду, що підвищує неспання (NPSR1).

Простіше кажучи: одні мутації зменшують сигнал “пора спати”, інші посилюють сигнал “не спати”. У результаті людина стабільно не спить, отримуючи набагато менше сну, ніж більшості потрібно.

Чи здорові “природні короткосплячі”

Головне питання: чи уникають вони шкоди від хронічного недосипу?

Дослідження 2009 року показало: носії мутації DEC2 мали нормальні когнітивні показники та обмін речовин, незважаючи на короткий сон.

Подальші експерименти на тваринах підтвердили: деякі мутації, що скорочують сон, не викликають типових ознак недосипу. У деяких дослідах на мишах FNSS навіть знижували нейродегенеративні процеси. Але переносити результати з мишей на людей повністю поки що неможливо.

При цьому новіші дослідження ускладнили картину. Масштабні геномні аналізи показали, що тривалість сну у більшості людей полігенна – залежить від десятків генів. Кожен із них змінює тривалість сну на хвилини, а не на години.

Тобто більшість людей, які сплять мало, генетично відрізняються від носіїв FNSS. Їхній недосип – результат способу життя, стресу, роботи, здоров’я – а не рідкісних мутацій.

Дуже рідкісні мутації можуть зробити недосип безпечним для конкретної людини – але інших це не стосується.

Інші цікаві новини про сни

Раніше УНІАН повідомляв, що правило “8 годин сну” – це міф. Зростаюча кількість досліджень і даних еволюційної біології вказує, що оптимальна тривалість сну для багатьох здорових дорослих ближче до семи годин.

Крім того, ми також розповідали, як гарбузове насіння впливає на сон. Головне знати те, що воно дійсно є корисним перекусом перед сном, бо містить два конкретних нутрієнти, пов’язані з кращою якістю сну.

Джерело