З 6 січня 2026 року в Україні діє офіційний перелік забороненого програмного забезпечення, до якого внесено понад 20 продуктів 1С. Питання заміни облікових систем перестало бути теоретичним — і вимагає від компаній чітких рішень упродовж найближчих місяців.
Заборона 1С в Україні у 2026 році, правова база та кого це стосується
Шлях до повного обмеження тривав майже десятиліття. Перші санкції РНБО проти російського розробника діяли ще з 2017 року, а Указ Президента №184/2020 фактично продовжив та розширив дію обмежень. Указ №601/2024 поширив їх на дочірні структури та закрив частину обхідних схем постачання ліцензій.
Жовтнева Постанова КМУ №1335 від 22.10.2025 визначила правовий механізм формування реєстру небезпечного ПЗ. Закон №4336-IX про кіберзахист закріпив обов’язок державних установ використовувати лише перевірений софт. Завершальною ланкою став перелік Адміністрації Держспецзв’язку, який набув чинності 6 січня 2026 року та закрив обхідні шляхи через локалізовані версії.
Усі суб’єкти господарювання поділяються на дві категорії впливу.
- Пряма заборона. Центральні та місцеві органи влади, силові відомства, оператори державних реєстрів, об’єкти критичної інфраструктури. Експлуатація систем зі списку Держспецзв’язку тягне адміністративну та, за певних обставин, кримінальну відповідальність посадових осіб.
- Опосередкований вплив. Приватний мікро- та малий бізнес. Юридично заборони для нього немає, проте такі компанії автоматично втрачають можливість участі в державних тендерах, а низка великих контрагентів вимагає від постачальників декларацій про відсутність санкційного ПЗ.
Статус рішень BAS у січні 2026 року регулятор офіційно прирівняв до 1С у контексті держзакупівель і використання установами критичного сектору — через спільну архітектуру конфігурацій. Водночас для приватних підприємств, які не працюють із бюджетними коштами, BAS залишається легальним інструментом — прямих обмежень на його застосування комерційними структурами законодавство не встановлює.
Чим замінити 1С, офіційні українські альтернативи та порядок переходу
Ринок сформував кілька класів рішень для різних масштабів обліку. Перед вибором конкретного продукту варто провести аудит процесів — типова помилка полягає в купівлі надлишкового функціоналу або, навпаки, недостатньо гнучкої системи.
Десктопні (коробкові) рішення:
- MASTER:Бухгалтерія — флагман від IT-Enterprise, орієнтований на середній і великий сегмент із виробничою специфікою.
- Дебет Плюс — комплекс із модульною структурою, поширений у бюджетних установах і торгівлі.
- IS-pro — ERP-платформа від «Інтелект-Сервіс» для багатопрофільних підприємств.
Хмарні (SaaS) сервіси:
- Dilovod — український онлайн-сервіс для управлінської і регламентованої звітності.
- BookKeeper — спрощений інтерфейс для ФОП та аутсорс-бухгалтерів.
- iFin — автоматизація первинних документів і подачі декларацій.
- Smartfin — нарахування зарплати та кадровий блок.
Системи для великого бізнесу:
- Odoo — модульна ERP-платформа з відкритим кодом і галузевими складками.
- SAP Business One — рішення світового вендора, адаптоване до української специфіки.
Орієнтиром під час вибору має бути не лише цінник, а й сумісність із сервісами M.E.Doc та FREDO Звіт. Обидва модулі забезпечують безшовну інтеграцію зі звітними кабінетами ДПС і дозволяють зберегти налагоджені процеси подачі декларацій.
Незважаючи на тиск регуляторів, частина приватних компаній малого та середнього сегменту через брак бюджету на повноцінну ERP обирає проміжний варіант — міграцію зі старих версій на споріднені конфігурації BAS, аби мінімізувати стрес для персоналу під час освоєння нового інтерфейсу. Детальний розбір технічних аспектів та покрокова інструкція перенесення баз даних доступні за посиланням https://softup.com.ua/perehid-z-1s-na-bas/.
Що робити бізнесу зараз, покроковий план дій і ризики при бездіяльності
Перехід рідко вдається завершити за тиждень. Реалістичний горизонт — від двох до шести місяців залежно від обсягу облікових даних і кількості робочих місць.
- Технічний аудит. Інвентаризація поточних баз, кастомних доопрацювань, інтеграцій та активних ліцензій. Окремо фіксується перелік звітів, що формуються нестандартно.
- Вибір нової екосистеми. Зіставлення функціоналу з галузевою специфікою — виробництво, дистрибуція, послуги, e-commerce. Обовʼязковий тестовий період на демо-базі.
- Перенесення довідників і залишків. Контрагенти, номенклатура, основні засоби, відкриті взаєморозрахунки. Точкою відліку зазвичай обирають перше число місяця або кварталу.
- Онбординг персоналу. Навчання бухгалтерії, операторів складу та керівників підрозділів. Закладайте бюджет на консультаційний супровід щонайменше на перші три місяці.
Зволікання з міграцією формує три групи загроз.
- Технологічні. Старі конфігурації не отримують оновлень під оновлені XML-схеми та формати електронної звітності ДПС, що ускладнює коректне формування податкових декларацій і нарахування зарплати без ручних доопрацювань.
- Кібербезпека. Відсутність офіційних оновлень робить бази вразливими до програм-шифрувальників. Як зазначають експерти з кібербезпеки, саме облікові сервери залишаються пріоритетною ціллю для атак через значення первинних документів.
- Репутаційні та фінансові. Великі контрагенти дедалі частіше прописують у договорах вимогу щодо ліцензованого ПЗ. Відмова від співпраці означає прямі втрати виторгу.
Перехід із санкційних облікових систем у 2026 році перетворився з рекомендації на фактичну необхідність для всіх, хто планує працювати з державним сектором або великими корпоративними клієнтами. Кожен місяць зволікання збільшує підсумковий кошторис міграції — за рахунок стиснутих термінів, дефіциту впроваджувачів та вищої вартості екстреного навчання персоналу. Зважений вибір екосистеми сьогодні коштує дешевше, ніж аварійний стрибок наприкінці звітного періоду.
